Головна » Статті » Вірші

***
Що за дівка, та Олена,
 не збагну я ніяк
то так хоче що аж муркоче
то зіграє, що не знає.
Ще питає хто її кохає,
мабуть, ще не знає 
почуттів немає 
в того хто серце загубив своє.
В очах брехня,
зверхність і лицемірство її життя.
Хіба може ляльку кохати,
той хто не любить грати?
За її любов хтось віддасть життя.
Хтось віддасть та не я.
Не гріє серце обличчя з порцеляни,
На життя у мене інші плани.
  Струнка фігура, пишний бюст –
Я боюсь. Не знайду розум і нап’юсь...




Категорія: Вірші | Додав: vital (2009-03-19) | Автор: Віталік E
Переглядів: 720 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Статистика

всього на сайті: 1
з них гостей: 1
користувачів: 0
Категорії розділу
Наше опитування
Заціни сайт
Всього відповідей: 130
Міні-чат
300
Друзі сайту