Головна » Статті » Вірші |
***
Що за дівка, та Олена, не збагну я ніяк то так хоче що аж муркоче то зіграє, що не знає. Ще питає хто її кохає, мабуть, ще не знає почуттів немає в того хто серце загубив своє. В очах брехня, зверхність і лицемірство її життя. Хіба може ляльку кохати, той хто не любить грати? За її любов хтось віддасть життя. Хтось віддасть та не я. Не гріє серце обличчя з порцеляни, На життя у мене інші плани. Струнка фігура, пишний бюст – Я боюсь. Не знайду розум і нап’юсь... | |
Переглядів: 720 | Рейтинг: 5.0/1 |
Всього коментарів: 0 | |
Статистика
всього на сайті: 1
з них гостей: 1
користувачів: 0
Категорії розділу
мої матеріали [2] |
Приколи [5] |
Наука і техніка [1] |
Політика [0] |
Суспільство [0] |
Враження [2] |
Ігри [0] |
Вірші [56] |
Мастеркласс... [14] |
liex [0]
рекламні статі з біржі
|
Наше опитування
Міні-чат
Друзі сайту